За останні десятиліття музична індустрія зазнала значних змін. З появою диджиталізації, стрімінгових сервісів та завантаження музики у форматі MP3, стало важко уявити собі час, коли слухати музику можна було лише на платівках. Однак ці перші звукозаписні пристрої заклали основу сучасної музичної індустрії та стали відправною точкою для розвитку аудіотехнологій.
Перші платівки з'явилися наприкінці ХІХ століття завдяки розробкам дослідників у сфері звукозапису. Їм удалося створити систему, що дозволяє зберегти звуковий сигнал на поверхні круглого диска. Ця технологія була названа грамофоном та ефективно використовувалася для відтворення записаної музики.
Однією з перших компаній, що займалися виробництвом платівок, була фірма "Коламбія", заснована 1888 року. У той час платівки були виготовлені з шелаку, їх діаметр становив 25 сантиметрів, а на кожен диск можна було записати близько 2-3 хвилин музики. З часом платівки стали дедалі популярнішими і поширеними, що призвело до розвитку масової культури та комерціалізації музики.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1877 | Поява перших фонографічних записів на фоноциліндрах |
| 1888 | Розробка першої платівки грамофону |
| 1901 | Поява платівок діаметром 25 сантиметрів |
| 1948 | Винахід вінілових пластинок |
У наприкінці 1940-х років з'явилися перші вінілові платівки. Матеріал вінілових платівок відрізнявся від платівок Берлінера. Але технологія та процес були дуже схожі. Тому термін «пластинка» залишився тим самим, а до назви додалося слово «вініл», що натякає на матеріал.27 квіт. 2023 р.
Якого року з'явилася перша платівка?
Однією з перших справжніх грампластинок стала платівка, випущена в 1897 році фірмою Victor у США.
Коли з'явилися платівки у СРСР?
У СРСР довгограючі платівки стали випускатися з 1950 р. У тому року у світі з'явились довгограючі платівки із змінним кроком запису, що дозволило збільшити тривалість запису ще на 30 % (33 об./хв.). У СРСР такі платівки стали випускатися лише з 1956 року.
Скільки коштували платівки у СРСР?
Ціна нової платівки в 1970-і роки залежала від популярності виконавця, місця та часу випуску і рідко опускалася нижче 60-80 рублів. Для порівняння: старанний студент отримував стипендію 35 рублів.