Конфуціанство (кит. Упр. 儒学, піньінь Rúxué, палл. Жусюе) етико-філософське вчення, розроблене Конфуцієм (551—479 до н. е.) та розвинене його послідовниками, що увійшло до релігійного комплексу Китаю, Кореї, Японії та деяких інших країн.
Що таке конфуціанство своїми словами?
Конфуціанство – це найдавніша філософська система та водночас релігійне вчення (але не в строгому релігійному значенні). Основоположником його є китайський учений п'ятого століття до зв. е. Кун-фун-цзи, ім'я якого з китайської можна перекласти як «мудрий вчитель Кун», Конфуцій у європейській транскрипції.
Чому вчить конфуціанство?
Конфуцій вчив людину бути добрим, щирим, скромним, стриманим, чесним, справедливим та щедрим. За вченням мудреця, перед кожною людиною стоїть низка вимог та обов'язків, які вона повинна виконувати.